Рекомендації по виконанню гідроізоляційних робіт

Основні рекомендації по виконанню робіт

Правильно виконана ізоляція повинна зберігати безперервність на поверхні, що захищає елемент будівлі або будови, а також в місцях переходу між елементами (наприклад, в місці з'єднання підлоги зі стіною або фундаменту зі стіною).
Гідроізоляція повинна бути так покладена і при необхідності захищена притискним шаром, щоб вона не піддавалася впливу води з боку підстави (так званий негативний напір води), яке може привести до відриву ізоляції від поверхні, що захищається.
У місцях з'єднання конструкційних елементів або окремих частин будівлі необхідно забезпечити можливість деформацій ізоляції таким чином, щоб вона не була пошкоджена.
Неприпустимо поєднувати в одній гідроізолюючій системі матеріали, що діють один на інший руйнівно, наприклад плівки з ПВХ з бітумними матеріалами (за винятком бітумних і мастилостійких плівок).
Основу, на якій буде виконуватися гідроізоляція, необхідно в залежності від потреб заґрунтувати розчином, відповідним до наносимого гідроізоляційного шару.

Гідроізоляція частин будівлі, що контактують з грунтом

Перш ніж приступати до виконання ізоляції, необхідно вивчити грунтово-водні умови, щоб можна було пристосувати до них вид і товщину ізоляції, а також вид її захисту.
Необхідно застосовувати багатошарові покриття, що складаються як мінімум з двох шарів.
У разі застосування для ізоляції стіни нижче рівня території бітумною масою, а на цоколі покриттям цементно-полімерного розчину, бітумне покриття повинне перекривати ізоляцію, покладену на цоколі, причому не менше ніж на 10 см.
Засипання котловану можливо лише після гарного висихання ізоляції, в іншому випадку вона може бути пошкоджена. З метою захисту покриття рекомендується приклеїти до нього плити з пінополістиролу ПСБС-25Ф або екструдованого пінополістиролу. Ці плити не можуть виконувати роль дренажу.
Фундаментний котлован рекомендується засипати виключно незв'язними грунтами - піском, гравієм. Неприпустимо використання зв'язкових грунтів. Такий грунт насилу ущільнюється, а в його порах скупчується більше води, ніж перед викопуванням.
Горизонтальну ізоляцію необхідно, перш за все, виконати в місцях - на стрічковому фундаменті і під перекриттям над підвалами. Однак якщо ізоляція під перекриттям знаходиться нижче рівня території, необхідно додатково виконати третю ізоляцію, розміщуючи її над перекриттям.

Гідроізоляція балконів і терас

Нахил поверхні балкона і тераси повинен становити 2%, проте допускається 1,5%. Нахил поверхні не можна формувати клеєвим розчином для плитки.
Цементні стяжки повинні мати відповідну товщину шару, що залежить від того, на якій основі вони виконуються (пов'язаний з основою мінімум 25 мм, на який розділяючому шарі мінімум 35 мм, на утеплювальному шарі мінімум 45 мм).
Необхідно використовувати стяжки, що витримують навантаження мінімум 20 МПа.
На великих поверхнях повинні бути виконані розширювальні шви. Розширювальні шви необхідно розташовувати кожні 2-5 м, в залежності від інсоляції і кольору зовнішнього облицювання. Вони повинні бути виконані згодом в тих же місцях в шарі облицювання. Плануючи розміщення розширювальних швів, необхідно врахувати розмір плитки, щоб уникнути її розпилювання. Розширювальні шви необхідно обов'язково виконати у кожної вертикальної поверхні (стіні), що прилягає до тераси або до балкону.
На цементній стяжці під керамічним облицюванням необхідно обов'язково виконати комплексну ізоляцію (підплиткову).
Ізоляцію необхідно вивести на висоту близько 15 см на кожну прилеглу стіну.
Для приклеювання керамічної плитки завжди використовувати еластичні клеї.
Плитки потрібно приклеювати, повністю покриваючи їх зворотний бік клейовим розчином. З цією метою клейовий розчин необхідно наносити не тільки на основу, а й на монтажну поверхню кожної плитки.
Всі елементи балюстради і т.п. необхідно зміцнити, перш ніж виконувати будь-яку гідроізоляцію.

Гідроізоляція «мокрих» приміщень

У разі приміщень зі зливними отворами в підлозі нахил плитки в сторону цих отворів не повинен бути менше 1%, проте рекомендується 1,5%. Нахили необхідно формувати під шаром гідроізоляції.
Основи перед герметизацією повинні бути витримані, очищені від забруднень, що можуть послабити адгезію покриття, а також мати необхідну вологість.
Роботи необхідно почати з додаткової герметизації з'єднань стін і підлоги, розширювальних швів, проходів труб і зливних отворів в підлозі за допомогою стрічки, куточків і герметизуючих манжет.
Щоб домогтися необхідної герметичності основи, необхідно виконати двошарове покриття.
Для приклеювання керамічної плитки можна використовувати тільки клейові розчини.

Гідроізоляційні розчини басейнів

Основи для герметизації повинні бути відповідним чином витримані, повинні бути рівними, несучими, очищеними від забруднень, що можуть послабити адгезію ізоляційного покриття. Поверхні, забруднені засобами, що перешкоджають адгезії, використовувані при виконанні опалубки, покриті цементним молочком і іншими речовинами, необхідно очистити механічним способом, не викликаючи сильного пилоутворення.
Для виконання гідроізолюючого покриття рекомендується використовувати еластичний цементно-полімерний розчин.
Основа, що служить для нанесення покриття, має бути матово-вологим.
Покриття слід зробити по крайній мірі двошаровим, розчин першого шару рекомендується старанно втирати пензликом або твердою щіткою.
Загальна товщина покриття повинна складати 2,5-3,0 мм. Ця товщина контролюється найчастіше шляхом перевірки питомої витрати розчину.
У всіх неокантованих і незакруглених кутах гідроізолюючої оболонки повинна бути вплавлена стрічка. Проходи труб повинні бути герметизовані за допомогою манжет.
У особливих місцях, характерних для даної системи переливу, необхідно виконати ізоляцію, перешкоджає капілярному всмоктуванню. Такі бар'єри застосовуються з відбивачами, водопропускними трубами і т.п. Ізоляцію, що перешкоджає капілярному всмоктуванню, можна виконати з епоксидного розчину з кварцевим піском.
Конструкційні температурні шви між бортами чаші басейну і плитою пляжу необхідно герметизувати на двох рівнях. Перший герметичний шар необхідно виконати на етапі бетонування чаші і плити, використовуючи спеціальну вкладку (стрічку) між цими елементами. Другий герметичний шар необхідно виконати на етапі гідроізоляційних робіт, використовую герметизуючу стрічку, профіль, вирівнюючий щілину, і міцну еластичну силіконову суміш, а в залежності від потреб також епоксидний розчин для окантовки країв герметизованих елементів.
Керамічну плитку необхідно укладати комбінованим способом, тобто наносити клейовий розчин не тільки на основу, а й на монтажну поверхню кожної плитки.
Для затирки швів рекомендується використовувати епоксидний розчин.