Форма відправлена успішно.
Дані змінено.
Помилка відправки форми.
Дані не відправлені.
Товар додано до кошику
Перейти до кошику 
Вхід до магазину
Зареєструватися Забули пароль?
Представтеся, будь ласка

Електронна пошта

Текст запитання

Представтеся, будь ласка

Номер телефону

Коментар

Механічне нанесення внутрішніх цементно-вапняних штукатурок


Перед початком штукатурних робіт необхідно відповідним чином підготувати основу і застосувати відповідну грунтовку, щоб посилити адгезію штукатурки до поверхні стіни або стелі.
Зовнішні кути в місцях з'єднання стін, краї колон, а також краї дверних і віконних прорізів рекомендується захистити від механічних пошкоджень шляхом установки кутових штукатурних профілів. При використанні цементно-вапняних штукатурок не слід використовувати профілі з легких металів, а також застосовувати матеріали на гіпсовому зв'язуючому для установки профілів. Рекомендується використовувати сталеві оцинковані профілі і швидкозастигаючий монтажний розчин. Профілі необхідно кріпити з інтервалом близько 50 см.
У місцях з'єднання різних матеріалів поверхні необхідно в штукатурний розчин втопити сітку (наприклад, зі скловолокна, дроту) з метою зменшення ризику виникнення тріщин. У деяких випадках необхідно застосовувати діагональне армування у віконних і дверних отворах. Для монтажу необхідно застосовувати відповідні штукатурки (наприклад, для закриття монтажних борозен, димоходів і т.п.).
Штукатурна суміш наноситься на стіни і стелі за допомогою штукатурної станції (пістолета). При цьому необхідно зберігати більш-менш однакову відстань від сопла пістолета до поверхні, що штукатуриться.
Після нанесення необхідної кількості шарів даного виду штукатурки необхідно вирівняти розчин штукатурною рейкою типу H. Оброблену таким чином поверхню необхідно залишити до попереднього схоплювання розчину.
Після попереднього затвердіння необхідно зняти нерівності штукатурним правилом трапецієвидної форми для отримання рівної поверхні. Штукатурка повинна бути настільки твердою, щоб правило не рвало шар, а викликало легке осипання його поверхні.
Заключним етапом робіт є затирка поверхні штукатурки пінополіуретановою або пінополістирольною теркой з поролоновою губкою або покритою повстю. Початок затирки потрібно визначити дослідним шляхом. У випадку пересихання штукатурки її можна зволожити водою.